Владислав Левковський – ШІ-митець і продюсер Starlight Production
Владислав Левковський використовує штучний інтелект як повноцінний інструмент створення контенту. У його портфоліо вже є серіали, відео, афіші та рекламні кампанії, згенеровані за допомогою нейромереж.
Шоуріл робіт Владислава Левковського
У цьому інтервʼю Владислав розповів — чи справді нас переграють роботи, звідки загроза для джунів, що не так із крільчихою на асфальті Лос-Анджелеса, і чому з котиком на трампліні — легше, а також дав поради з чого почати тим, чий максимум поки що — розмова з чатом GPT про погоду і режим сну.
Усе це – далі у тексті.
– Нас уже перемагають роботи, чи ми ще маємо шанс їх «приручити»?
Нас не перемагають роботи. І я б не назвав штучний інтелект роботом — це мозок без тіла. Проте робототехніка також суттєво розвивається і, звісно, у тісному зв’язку зі штучним інтелектом. У недалекому майбутньому люди купуватимуть роботів так само, як нині купують роботів-пилососів для побутових завдань. Загалом, я не вірю в «перемогу» чи «поразку» людини над машиною. Штучний інтелект — це інструмент, як камера чи монтажна програма. Якщо ми ним користуємося — виграємо час, ресурси й відкриваємо нові горизонти. Якщо лише боїмося чи ігноруємо — втрачаємо шанс. Моє відчуття: «приручити» ШІ можна тільки тоді, коли береш на себе роль режисера, а не глядача.
– Які професії в нашій індустрії найближчим часом може замінити ШІ (зважаючи на те, що ви вже створюєте ШІ‑серіали, які скоро буде складно відрізнити від звичайних)?
ШІ уже зараз «під’їдає» ті професії, де головна цінність — швидкість і технічна навичка, а не креативне рішення. У зоні ризику:
Моушн-дизайнери для простих анімацій — титри, заставки, графічні вставки тепер можна згенерувати за лічені хвилини.
Junior-монтажери — ШІ уже вміє автоматично нарізати матеріал під музику, синхронізувати з субтитрами. Професійне око та вухо скажуть, що це не монтаж і не музика 🙂 Але власник кав’ярні, якому щодня потрібно щось постити в інсту, вже не шукатиме собі такого креатора — if you know what I mean.
Junior-копірайтери — особливо ті, хто пише стандартні тексти: описи товарів, базові слогани тощо.
Сторібордисти / концепт-художники початкового рівня — ми вже створюємо десятки варіацій сторібордів за допомогою генераторів зображень або багатофункціональних ресурсів типу LTX Studio. І це значно швидше, ніж малювати від руки.
SMM-менеджери початкового рівня — контент-плани, візуали, тексти постів і навіть аналітика вже частково автоматизовані. ШІ може створювати «потоковий» контент краще й швидше. Але все ще потрібна стратегія, розуміння бренду та «відчуття аудиторії». Тому джуніори — під ризиком, натомість попит на стратегів лише зростає.
Диктори / VO-актори для масового контенту — сервіси на кшталт 11Labs чи Respeecher дозволяють миттєво створювати якісний голос. Рекламні ролики з одним-двома реченнями, навчальні відео, інструкції — тут ШІ уже витісняє дикторів. Але справжній акторський перформанс, унікальний тембр чи харизма — без альтернативи.
Перекладачі — ШІ перекладає швидко й досить точно. Для стандартних документів чи субтитрів це вже реальна альтернатива. Але переклад креативного контенту, слоганів, культурних алюзій усе ще потребує людського втручання.
Транскрибатори — це одна з професій, яку ШІ замінює найшвидше і найрадикальніше. Уже зараз сервіси здійснюють автоматичну транскрипцію відео/аудіо з точністю 90–95%. Можна отримати готовий текст із таймкодами за хвилини чи години, тоді як у людини це займало б години або дні. ШІ навіть «чистить» мовні паразити, розставляє розділові знаки. Але: якщо запис «брудний» — багато шуму, кілька голосів одночасно, суржик або діалекти — тоді все ще потрібна людина, щоб довести текст до 100%.
Загалом, у ШІ ще дуже багато «але», і головне з них — при «під’їданні» професій зростає потреба в:
Креативних продюсерах / режисерах — тих, хто формує ідею, керує ШІ-інструментами та може поєднувати в собі кілька функцій: сценариста, режисера, оператора, монтажера, музичного редактора, звукорежисера. Такі люди — звісно, утопія, тому наразі все працює на «костилях» — поєднанні кількох фахівців у команді. Але все рухається в напрямку, коли ШІ-митців (мабуть, так їх і варто називати) ставатиме дедалі більше.
ШІ-координатори / інтегратори — нова професія. Це люди, які вміють налаштовувати весь пайплайн: від текстових промтів до фінального відео. Через брак ШІ-митців координатори потрібні для чіткого функціонування команд, які «закриватимуть» увесь необхідний функціонал для створення контенту або інтегруватимуть ШІ у вже наявні технологічні ланцюги.
Тобто «зникає» не сама професія, а рівень — джуніор, технічні спеціалісти без креативного бачення. Натомість ті, хто мислить і створює, отримують у руки новий інструмент — і стають ще ціннішими.
– Що досі не вдається ШІ? Які людські навички йому досі — або, можливо, ніколи — не будуть під силу?
Тут можна безкінечно наводити приклади, але головне, мабуть, те, що ніколи не знаєш напевне, що саме наразі не під силу ШІ. 99% проєктів, у яких брав участь, я робив у форматі «тесту можливостей». Адже інструмент уже є: ти про нього знаєш, розумієш, як він працює, бачив десятки вдалих прикладів його використання, і навіть уже щось робив сам. Але саме в моменті — під час реального завдання — натрапляєш на бар’єр, який заважає виконати задачу.
Один із прикладів — тестовий скетч про койота-рієлтора, де була сцена, в якій Койот мав тягнути крільчиху по асфальту Лос-Анджелеса. Проблеми почалися ще на етапі створення зображення: ШІ просто не зміг уявити двох персонажів у такому положенні.
Звісно, ШІ ще дуже далеко до написання повноцінного сценарію. «ШІ-писака» може надихнути, допомогти вийти з творчої кризи, запропонувати варіанти — але фінальний текст усе одно залишається за вами.
Не варто забувати й про суворі обмеження, пов’язані з мораллю та авторським правом. Так, їх іноді можна обійти за допомогою локальних ШІ-інструментів (тих, що встановлюються на власну техніку і не контролюються зовні), але питання залишається відкритим.
І ще одне — дуже важливе: відповідальність. Машина не несе відповідальності за наслідки. Якщо ШІ згенерує фейк або неточність — відповідати доведеться людині.
– Яким проєктом, реалізованим завдяки ШІ, ви пишаєтеся найбільше — і чому?
Кожен проєкт був унікальним, адже кожен мав свою надскладну задачу.
Наприклад, короткі детективні історії Crime Crackers створювалися тоді, коли розповісти історію тривалістю 12–15 хвилин із постійними персонажами було не просто важко — це здавалося майже неможливим. Сьогодні вже існує низка інструментів, спеціально створених для «утримання» персонажів, а у 2023 році нічого подібного ще не було.
У рекламному ролику Mercedes-Benz були сцени на тенісному корті, де спортсменка подає м’яч і відбиває його. І навіть попри наявність інструментів, які вже непогано анімують котів на Олімпійських іграх зі стрибків у воду з трампліна 😄, ШІ не розуміє, як об’єкти — наприклад, м’яч і ракетка — мають взаємодіяти між собою.
У результаті: героїню прокручує на 360 градусів у момент удару, м’яч розмножується на три штуки, і вона все одно не може влучити в жоден із них.
– Який проєкт мрієте втілити разом із ШI?
З дитинства і досі люблю мультфільми) Було б круто зробити свій.
– Як ШI змінить нашу індустрію у найближчі 5 років?
5 років — це ви забагато взяли, тут за 2 роки разів з десять сталась «революція», і багато хто з ШІ-митців уже кричить: «Астанавітєсь!», адже не встигає за новинами оновлень. Без жартів: щотижня відбувається щось, що кардинально може вплинути на технології, які ви застосовували вчора.
Якщо говорити про 1–2 роки, то ми увійдемо в епоху гібридного продакшену. Камери, актори, локації залишаться — але препродакшен і постпродакшен на 70% підуть у ШІ. Сторіборди, візуалізації, чорнові монтажі, навіть озвучка — все це вже можна робити за години, а не тижні. Це означає, що бюджетні бар’єри впадуть, і виграватиме не той, у кого мільйон на зйомки, а той, у кого є ідея. А ще — ми побачимо багато локального контенту, який раніше просто не мав шансів вижити у великій конкуренції.
– Що порадите тим, хто хоче навчитися працювати з ШI, але поки максимум — це спілкування з ChatGPT? І чи взагалі варто заглиблюватися у цей світ?
Не бійтеся почати з малого. Сьогодні достатньо навчитися формулювати думку у вигляді промпта. Це як нова граматика. Якщо ви вмієте чітко попросити ШІ про зображення чи текст — ви вже зробили перший крок.
Далі — експериментуйте з інструментами: від Midjourney до Veo. І головне — не сприймайте це як «заміщення професії». Сприймайте як нову мову, якою можна створювати ідеї.
У нас, як українців, є унікальний шанс: розповісти свої історії у голлівудській якості.
